Погребняківська сільська рада
Сільський голова Мошківська Антоніна Андріївна |
тел. 98-6-42 |
---|---|
Секретар сільської ради Габріель Ольга Андріївна |
тел. 98-6-31 |
У волосних центрах – Оболоні та Горошино – Радянською владою створювалися надзвичайні органи самоврядування – Ревкоми (1919 р). Враховуючи революційну згуртованість Погребняківських незаможників, Оболонський обласний ревком вирішив створити такий орган і в Погребняках, призначивши головою активного незаможника СИРИП»ЯТУ ІВАНА ОМЕЛ»ЯНОВИЧА (1872-1945). Згодом у Шостаках (територія між Погребняками та Миронами) теж створено Ревком, головою якого призначено Клименка Василя.
Весною 1919 року по рішенню Радянського уряду Ревкоми передали владу Радам. Першим головою сільської Ради в селі Погребняки вибрано ВАКУЛЕНКА ПЕТРА ІВАНОВИЧА, в Шостаках – НИКОПОРЕНКА ПЕТРА ДЕМИДОВИЧА.
Історія створення Дем»янівської сільської ради бере початок з січня 1918 року, після проголошення в Хоролі Радянської влади. В ці дні в Оболоні було створену Раду селянських депутатів, виконавчий комітет, організована народна міліція. У лютому місяці 1920 року виник партійний осередок. Велику роль в перетворенні на селі відіграли комнезами, члени якого стали ядром сільських рад.
Революційні зміни в Україні були схвально прийняті Дем»янівськими та Погребняківськими людьми. Революційні події стали розвиватися з великою швидкістю незважаючи на те, що Радянська влада ще декілька років боролася за своє існування. Великий вплив на хід нових перетворень на селі мали Ради селянських депутатів і виконавчого комітету Хорола і Оболоні. Вони через своїх представників організовували роботу з перших днів створення Дем»янівської та Погребняківської сільських рад.
До складу Погребняківської сільської Ради входять села: Дем»янівка, Погребняки та Мирони.
Життя в селі Дем»янівка існувало ще на початку нашої ери. Свідченням цього являється виявлене на околиці села ранньослав»янське поселення черняхівської культури. В одному з могильників знайдено залишки давньої людини. Вчені відносять це поселення до II-IV віків нашої ери.
Життя на території села існувало постійно, про що свідчать різноманітні речові докази різних періодів життя людей. Багато знахідок періоду часів Володимира Святославовича, який звелів у 998 році збудувати на східному кордоні Русі, так звану, Посульську оборонну лінію. Ікони, срібні монети того періоду, наконечники стріл підтверджують, що поселення було важливим форпостом оборонної лінії. Різні предмети часів монголо-татарської навали доказують існування поселення і в той час. Жаль, що шукачі скарбів за допомогою металошукачів обкрадають науку, знищуючи німих свідків нашої історії.
Сьогочасне село Дем»янівка бере свій початок в XVI столітті. Вперше назва села «Дем»янівка» згадується в книзі Генріха Сенкевича «Вогнем і мечем» в подіях, які відбуваються в 1647 році. Багато речей козацького життя, які знаходять на землях села підтверджують, що поселення було важливим тилом козацького руху. На рідкісних історичних картах в 1802 році село Дем»янівка за розмірами та розвитком прирівнювалося Хоролу.
Села Погребняки та Шостаки входять в загальну історичну назву «Посулля». Від стародавнього Горошина до нашого острова Орівщина наробила багато петель та зигзагів річка Сула. Густі ліси вкривали Орівщину та побережжя Дем»янівки, Погребняків та Миронів. В 1962 році вирубано ліси на великих та малих островах і води Кременчуцького водосховища залили луки-сінокоси. Острів Орівщина був густо населений козаками, зубожілими дворянами, бідними селянами. Жили хуторами : найстарший хутір – Дем»яни на північному березі острова.
Найзручнішим місцем для переправи на острів «Орівщина» був теперішній бетонний міст, а раніше робилася гатка із лози, очерету, гною та землі. Це місце і на сьогодні називається «Гать».
Поселення на лівому березі сучасного болота розпочалося навпроти «Гаті». Спочатку заселялися родючі низини південніше дороги на Орівщину. Це були славнозвісні Погребняківські родини Варенків, Галинків, Гамселів, Бадаків, Копшунів. Побережжя північніше «Гаті» заселялося набагато пізніше і було назване Шостаками теж від прізвищ перших поселенців.
В Українському Енциклопедичному словнику т.2 говориться, що Запорізькі козаки під проводом полковника Підвисоцького човнами по Дніпру та Сулі спішили на допомогу Наливайкові, але не встигли. Проте вони розгромили виставлені польські загони гетьмана Жолкевського і, з»єднавшись із невеликим загоном наливайківців під керівництвом полковника Кремпського, якому вдалося вирватися із оточення, вирушили на Запоріжжя.
Отож, хотілося б вірити, що давність Погребняків, Шостаків, Миронів, а тим більше Орівщини, починається не пізніше, як із другої половини XVI століття. І участь наших предків у походах Сагайдачного на Кафу в Московській війні, або під Хотин і участь їх у загонах Хмельницького абсолютно можлива.
На території сільської ради знаходиться пам»ятний знак жителю с.Погребняки, комуністу, матросу Чорноморського флоту із корабля «Євстафія», активісту-продзагонівцю Овчаренка Тимофію Андрійовичу, який загинув від рук махновців. Пам»ятний знак поставлений в 60-річчя Великого Жовтня.
На місці, де стояв будинок Гладких поставлений пам»ятний знак: Володя Гладкий був партизаном, загинув у Молдавії; його мати загинула в концентраційному таборі, а батька застрелили у власному будинку.
В центрі села Погребняки знаходиться братська могила з пам»ятником Матері Вітчизні гранітними плитами, на яких викарбувані прізвища полеглих в пам»ять загинувшим у Великій Вітчизняній війні землякам.
В могилі поховані невідомий солдат Саша та невідомий офіцер, яким там же на могилі установлено пам»ятні знаки. Поряд встановлені такі ж пам»ятні знаки жертвам голоду 1933 року та жертвам репресій 30-40 років і жертвам 1 світової та громадянської воєн.
Неподалік пам»ятника встановлено пам»ятний знак у вигляді великого хреста жертвам голодомору.
На кладовищі села Мирони на могилі установлений пам’ятник загиблим у Великій Вітчизняній війні землякам, що зображає собою солдата з опущеним прапором і п’ять гранітних плит з прізвищами полеглих.
В центрі села Дем’янівка встановлено пам»ятник «Скорботна мати» з плитами, на яких прізвища полеглих. За пам’ятником знаходиться могила-перепоховання двох невідомих партизанів, які були застрелені на березі річки фашистами. Разом з ними перепохований житель села активіст Нетеса Олексій Федорович, який був розстріляний в с.Матвіївка.
На центральному кладовищі села Погребняки встановлено пам»ятний знак Семенову Анатолію Васильовичу, який загинув у 1986 році при виконанні інтернаціонального обов»язку. Іменем А.Семенова названа найдовша вулиця села Погребняки.
В селі Погребняки працює медична амбулаторія сімейної медицини, яка обслуговує всі три села сільської ради.
У всіх трьох селах працюють бібліотеки; в селі Погребняки – сільський будинок культури, в селі Мирони – клуб.
В селах Дем»янівка і Погребняки працюють відділення зв»язку.
В селі Погребняки проведено освітлення двох центральних вулиць.
На території сільської ради знаходяться підприємства: філія «Дем»янівка» ТОВ ім.Шевченка (тваринництво та рослинництво), ДП «Семаль» Агротрейд (рослинництво), ТОВ «Злагода» (птахарство); 7 фермерських господарств, 3 приватних сільгосппідприємства.
В с.Дем»янівка працює загальноосвітня школаI-II ступенів, при ній – дитячий садок «Сонечко».
В селі Дем»янівка функціонує православна Свято Миколаївська церква. Розпочато будівництво церкви було у 1821 році з дерева лиственниці, яке привозили з Черкащини. Перша служба проведена у 1824 році. В 1861 році добудували дзвіницю та освятили дзвони.
Погребняківська сільська рада розташована на побережжі Сулинського заказника загальнодержавного значення. В степу під с.Мирони знаходиться гідрологічний заказник «Солоне».
Жителі Погребняківської сільської ради не байдужі до навколишнього світу, вміють і люблять працювати для благоустрою своїх сіл:
Заслужені, почесні жителі:
- Нагірний Михайло Григорович – с.Погребняки, нагороджений орденом Леніна;
- Яцина Марія Степанівна – с. Мирони – орден Леніна;
- Пузир Михайло Іванович-1 – с. Погребняки, орден Леніна;
- Данилейко Любов Андріївна – с.Погребняки, орден Дружби Народів;
- Гаркавий Федір Григорович – с.Погребняки, орден Трудового Червоного Прапора;
- Шостака Марія Миколаївна – с.Погребняки, орден Трудового Червоного Прапора;
- Козуля Олександра Карпівна – с.Погребняки, орден Трудового Червоного Прапора;
- Телешун Микола Сидорович –с.Погребняки, орден Жовтневої Революції;
- Козуля Михайло Маркович – с.Погребняки;
- Гриценко Ганна Петрівна – с.Дем»янівка, орден Леніна;
- Вчений – гідробіолог академік АН Молдавської РСР Ярошенко Михайло Федорович, уродженець с.Дем»янівка;
- Заслужений юрист Російської Федерації, доктор юридичних наук, професор, член кореспондент академії наук Янгол Микола Григорович, уродженець с.Дем»янівка.
- Киба Станіслав Петрович - професор.