Семенівська районна рада

Криворудська сільська рада

Сільський голова 
Далієва Наталія Григорівна
тел. 93-3-42
Секретар сільської ради 
Кожушко Тетяна Федорівна
тел. 93-3-42

З історії села Крива Руда

Села, як і люди, мають свої біографії. У кожного вона своя – неповторна. Свою історію має і село Крива Руда. Початок історії села заходить в далеку давнину. Це були часи,коли розвиток Лівобережжя відбувався в умовах гострих соціальних суперечностей між двома основними класами феодального суспільства. В ці часи, десь із другої половини XVII століття, і починається історія села,коли багатий полковник Іван Рубан заснував на теперішніх семенівських землях хутір Крива Руда. Слово «Руда» в той час означало «болото»,а тому можна вважати,що назва хутора Крива Руда походила від його розташування поблизу болотної місцевості.

Поруч з хутором Крива Руда оселився козак Чегерин-Дібровської сотні Мозоль. Хутір його був багатим,а господарство - міцним. Згодом Іван Рубан купив цей хутір у Мозоля за сто злотих.

Будучи уже у поважному віці,Іван Рубан постригся у монахи,а хутір Крива Руда передав своїй сестрі Явдосі Саливонівні Михайлисі. Перед смертю, у 1714 році, Михайлиха відписала хутір Ялинському монастирю. Навколо Кривої Руди і другій половині ХУ11 століття виникають нові козацькі хутори. У 1747 році вже був хутір Торжники,а згодом він вже називався Теряники. Хутір заснував Павло Торжник. Хутір Самусівку збудувала мати Якова Самуся – Уляна Самусиха. Згодом Торжники і Самусівка злилися з селом Крива Руда,але люди і до цього часу частини свого села називають по прізвищах колишніх засновників цих хуторів.

Господарі Торжників і Самусівки не були старшинами,але домоглися, щоб їхні поселення отримали статус слобід.

За відомостями 1781 року,Крива Руда була вже значним селом,в якому проживали селяни Переяславського монастиря – сто дворів. Указ від 03 травня 1783 року перетворив усіх мешканців у слободах на селян,власниками яких стали колишні козаки. А ті, у майбутньому,стали зватися панами. І хоч у 1861 році був обнародуваний маніфест про скасування кріпосного права,поміщики зберігали право на землю і на працю селян.

На території Кривої Руди в старі часи стояла монастирська церква,яка згоріла від блискавки. Замість неї була збудована, десь на початку 19 століття, в центрі села церква,що стояла до 1870 року. По переказам старожилів в 1861 році в цій церкві був прочитаний маніфест про звільнення селян від кріпацтва.

В Х1Х столітті основним власником Криворудських земель став великий поміщик Василь Мількевич. Це був лютий пан і суворо поводився з своїми кріпаками,навіть міняв їх на собак. У нього було два сини : Микола та Андрій,які одержали в спадщину по п»ятсот десятин землі кожний. Син Миколи – Микола Мількевич закінчив Полтавську воєнну гімназію. До свого багатства він одержав ще приданого двадцять п»ять тисяч карбованців одружившись на дочці багатого поміщика Милинки. Ще ширше зажив тоді пан:зруйнував свій старий будинок і збудував новий. Шість з половиною років він займав посаду земського начальника Хорольського повіту,з 1890 року до своєї смерті – 1897 року.

До дочки Андрія Мількевича пристав у прийми Микола Наддеревень, який походив з старовинного Полтавського дворянства.

У 1905 році селяни Кривої Руди виступили проти своїх панів. Полтавський губернатор князь Урусов прислав каральний загін козаків на чолі зі стацьким радником Філоновим, який учинив криваву розправу над селянами Кривої Руди,внаслідок чого два чоловіки було зарубано,80 чоловік поранено. Наступного дня Філонов наказав побити ще десятки селян:з них 17 чоловік було відправлено в Хорольську тюрму,а керівників виступу заслано в далеку Архангельську губернію.

У Криворудській волості до 1910 року загальної площі орної землі 20% належало поміщикам Мількевичу і Наддеревеню,40% - великим земельним власникам і решта – селянам біднякам.

По перепису 1910 року 19,3% селянських господарств не мали зовсім землі,крім садиб: 33,4% селян мали не більше трьох десятин землі. Багато селян,терплячи злидні і нужду змушені були їхати на заробітки.

Розв’язана царським урядом імперіалістична війна 1914 року ще більше принесла страждань. Багато чоловіків села загинули на фронті,багато повернулися каліками. Не було чим обробляти землю і все більше її гуляло під толокою. Не вистачало хліба,солі,вогонь здебільшого добувався крисалом. Село все більше пустіло. Болючу і назрілу проблему про землю розв»язала революція. У волості відбувся мітинг на якому було об»явлено про скинення царя і про те,що влада належатиме народові.

На початку колективізації в селі було створено 7 колгоспів, серед них « Країна Рад»,імені Клименка,»Партизан» та інші. Назва «Партизан» збереглася і передалася великому державному господарству спеціалізованому на садівництві – радгоспу «Партизан».

З великими труднощами і негараздами життя в селі налагоджувалось. Але так тривало недовго.

Наближався 1933 рік .Чорним смерчем пройшов голод по селу. Більшої трагедії Криворудці не знали. Причини голодомору в селі Крива Руда тіж, що і по країні. Селом покотилася хвиля «законних» грабежів. Грабіжники-активісти по декілька раз проходили селом, «витрушуючи» з односельців усе,що можна було використати на харч.

У 1932-1933 роках у колгоспах села Крива Руда був великий падіж худоби. Не було чим годувати ні коней,ні корів,по оскільки фураж або згнив, або був розкрадений. Спочатку трупи коней лежали прямо на дорогах,а потім вони почали зникати. Змучені голодом люди ділили їх між собою,варили і їли,але скоро не стало і цього.

Очевидці свідчать, що пік голоду у селі настав весною 1933 року.

На основі перепису архівних та зарубіжних даних можна припустити,що в Україні померло від голоду понад сім мільйонів чоловік – серед цих смертей три з половиною. тисячі Криворудців.

Випадки людоїдства відомі в історії людства. Але щоб це трапилося в умовах однієї сім»ї та ще й в Українських селянських сім»ях, для цього треба було перетворити людей в істот з порушеною психікою. За свідченнями очевидців таких випадків в селі зафіксовано два. Голод штовхнув людей на найстрашніший у світі злочин,якого не можна ні зрозуміти ні пробачити…

Час ішов. Знову забуяли сади,заколосилися степи,життя продовжувалося. Збільшувалися сім»ї, з»явилися нові вулиці в селі. Хлібороби з діда-прадіда Криворудці займалися своєю справою,сіяли і збирали врожаї,ростили дітей.

І знову страшна звістка сколихнула село. Йшов 1941 рік…Немає в селі родини,яку б не зачипила своїм крилом ця війна.368 Криворудців загинули смертю хоробрих, понад сто чоловік було відправлена на каторжні роботи в Німеччину.

У граніті,у бронзі,у серцях живе великий подвиг воїнів-визволителів. Не забули своїх героїв і наші односельці. Золотими літерами вписані вони в Книзі Вічної Слави. В центрі села,на центральній алеї дендропарку в 1970 році було встановлено пам»ятник Невідомому партизану. А далі 17 меморіальних плит,на яких викарбувано 368 прізвищ Криворудців, які віддали своє життя,захищаючи свій край від фашистів.

Криворудці пишаються своїм односельцем Костянтином Григоровичем Трембачем, якому за мужність і відвагу, проявлені в боях було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

В повоєнні роки Криворудці взялися за відбудову села. З часом були прокладені дороги з твердим покриттям. В 1970 році було збудовано Будинок культури на 450 місць, в якому і нині збираються учасники художньої самодіяльності, відбуваються концерти ,проводяться весільні обряди. Своїх читачів гостинно запрошує сільська бібліотека площею 150м2 на полицях якої розміщено 12 тисяч примірників книг.

В 1973 році введений в дію цегельний завод, який працює і нині. Зараз в селі надає медичну допомогу Криворудська лікарська амбулаторія з денним перебуванням.

Щороку привітно відчиняє свої двері Криворудська ЗОШ 1-111 ступенів і понад сто учнів сідають за парти.

Збудований у 1975 році дитячий садок « Дзвіночок» на 140 місць з ігровим майданчиком, кімнатами для занять та відпочинку щодня приймає маленьких Криворудців.

На даний час загальна площа земель Криворудської сільської ради становить 7456 гектарів . Основним сільськогосподарським товаровиробником на території ради являється ВП АФ «Семенівська» ТОВ ІПК « Полтавазернопродукт» що входить до великого агропромислового холдингу Астарта-Київ.

На місцевому стадіоні проходять зустрічі футбольних команд. Функціонують газо побутовий та обслуговуючий кооперативи.

Визначна місцева пам’ятка

Ще на території села є одна пам’ятка, гордість всіх Криворудців, яку ми можемо бачити кожного дня,милуватися нею. Це наш дендропарк, який у 2008 році був прийнятий в комунальну власність обласної територіальної громади і має назву Рекреаційний центр «Криворудський».

Парк має свою історію. Посеред села гуляв величезний майдан. Той самий майдан,на якому відбулася розправа над селянами у грудні 1905 року. На цьому майдані і задумав у 1959 році місцевий житель Лопата Сергій Маркович закласти сільський дендропарк на радість людям.

Дендропарк займає площу 12 гектарів Багато вчених,садівників аматорів допомагали йому у створенні парку. Протягом кількох років надходили саджанці з Нікітського ботанічного саду,Київського ботанічного саду, лісорозплідників з Криму, Сочі, Хабаровська.Тут оселилися дерева і кущі з багатьох країн світу. За 5 років було посаджено 120 порід дерев і кущів.

Насадження проводились за всіма правилами ландшафтної архітектури. Широка центральна алея,обсаджена колосовидними туями,веде в глибину парку, туя відноситься до родини кипарисових. У парку росте декілька видів туї: колосовидна,гігантська або пірамідальна і золотиста. Родину соснових у парку представляють п»ять видів сосен. Це сосна кедрова європейська,сосна кримська,сосна скручена,сосна густоцвітна і сосна веймутова.

А який же парк без ялини,бо ялина – це лікар для людини,годівниця для птахів. Крім звичайної ялини є ще голуба ялина,яка милує око відвідувачів. У парку росте модрина сибірська та модрина європейська, а поруч росте ще одне невисоке хвойне дерево на якому темнозелена плоска хвоя – це тис. Деревина його настільки міцна,що не поступається деяким металам.

Є у парку дубовий гай. Він представлений двома видами патріархальних лісів : дуб звичайний та дуб колоновидний. Є тут також і клен чорнолистий,татарський та Семенова. Милує око березовий гай. Білокорі берізки виструнчились мов сестрички,і про щось перешіптуються. Розпустили свої віти могутні платани. А яка пахуча квітуча липа,ці запашні квіти приваблюють до себе не тільки бджіл,а й любителів липового чаю. Ранньою весною,коли ще всі дерева лише пробуджуються від зимового відпочинку розпускає свої білі пахучі квіти магнолія.

За останні роки тут висаджено нові дерева та кущі, часом екзотичних порід, розпускає свої молоденькі листочки священне дерево гінго, красується бузкова алея, закладено міні-сад магнолій.

Почесне місце серед рослин парку займають такі екзотичні кущі, як сумах оленорогий, кольквіція прекрасна, свидина біла, барбарис пурпуровий, спірея квітуча, айва японська.

Прикрасою парку є штучно створені альпійські гірки з водопадами та штучні водойми. Куртини розбиті так, що дерева листяних порід чергуються з хвойними, ніби підкреслюють окрасу і неповторність одне одного. Але який дендропарк без жителів, це яка квартира без господарів: красуються своїм різнобарвним вбранням павичі, дзвінкоголосо співають корольки, поважно походжають муфлони, а ще є тут зозуля і одуд, дикий голуб і дятел, а як чарівно весною співає соловей.

Щороку рекреаційний центр Криворудський приймає гостей. Тут відбувається Всеукраїнський еко-фестиваль «Лель». Автором ідеї еко-фестивалю являється Володимир Ярошенко – керівник однойменного СФГ. Збираються тут справжні любителі Української пісні. Учасники фестивалю представляли міста Київ, Полтаву, Тернопіль, Хорол, Великобагачанський та Семенівський райони. Змагання проводяться в трьох номінаціях: народна пісня, авторська пісня, естрадна пісня.

У проведенні беруть участь майстри із розпису посуду,тканин,вишивки. На виставці-продажі були представлені ляльки-мотанки,рушники,сорочки,обереги,вироби із соломи та глини. Це щорічне свято є доброю нагодою послухати народну пісню, поспілкуватися, та набути досвіду для подальшої творчої праці.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь