Бюро правової допомоги інформує: припинення права на аліменти у зв’язку з укладенням договору про передачу нерухомого майна на користь дитини

Законодавством України врегульована можливість припинення сплати аліментів на дитину. Відповідно до частини першої статті 190 Сімейного кодексу України, той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно.

Тобто, ця стаття Сімейного кодексу встановлює правила припинення права на аліменти для утримання дитини у зв'язку із набуттям права власності на нерухоме майно.

Види майна, яке можна передати за цим договором - все майно, що передбачене ст. 181 Цивільного кодексу України, де зазначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. До нерухомих речей належать: земля, будинки, квартири, споруди як житлового, так і виробничого призначення.

Нерухомість може належати платнику аліментів як цілий єдиний об'єкт (цільний комплекс), так і частково, але обов'язково він повинен бути зареєстрований як об'єкт, що належить відчужувачу.

Укласти зазначений договір батьки дитини вправі лише з дозволу органу опіки та піклування. До форми договору про припинення права на аліменти для дитини ставляться вимоги: такий договір укладається у письмовій формі та підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Посвідчення договору про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно провадиться за місцезнаходженням цього майна або за місцем реєстрації однієї із сторін відповідного правочину. Для підтвердження права власності на нерухоме майно, що передається, нотаріусу подається відповідний правовстановлюючий документ, витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Якщо дитина досягла 14-ти років, вона бере участь в укладенні цього договору, як сторона договору. В такому випадку договір буде носити характер тристороннього. Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності. У разі визначення набувачем майна за договором лише дитини, інший з батьків, з ким проживає дитина, укладає договір про припинення права на аліменти, як її законний представник та бере на себе обов’язок самостійно її утримувати.

Варто звернути увагу, що укладення такого договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину. Такі додаткові витрати можуть бути викликані різними особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

З метою забезпечення охорони майнових прав неповнолітньої дитини, яка стала власником нерухомого майна на підставі договору про припинення права на аліменти для дитини, та забезпечення її утримання, встановлено правило про неможливість звернення стягнення на це майно.

Особливістю даного договору є можливість визнання його судом недійсним за вимогою відчужувача нерухомого майна, але лише у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини. У разі визнання договору недійсним у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно.

Відділ “Семенівське бюро правової допомоги” Кременчуцького місцевого центру з надання безплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: смт. Семенівка, вул. Незалежності, 34; тел.: (05341) 91-2-43.