26 квітня - День Чорнобильської трагедії
Дорогі ліквідатори!
Шановна громадо!
Тридцять четверта річниця аварії на Чорнобильській АЕС збігається в часі з коронавірусною бідою, яка наразі щільно накрила планету. Це вкотре змушує нас всерйоз замислитися над цінністю життя, необхідністю значного підвищення особистої і загальної відповідальності за результати діяльності, щоб не перейти критичну межу природної та суспільної рівноваги.
Чорнобиль сколихнув світ, адже так неочікувано найбільша техногенна катастрофа двадцятого століття змінила звичний хід подій. Звичайно, сучасне життя неможливо уявити без досягнень цивілізації, саме завдяки їм людство вперто йшло по висхідній. Але поряд зі стрімким народженням ідей та розвитком технологій мають невпинно вдосконалюватись логістика, мораль та багато інших факторів, нерозривно пов’язаних в цьому світі.
Тоді ж у бурхливу квітневу ніч вісімдесят шостого, коли «мирний» атом рознуздано вирвався на волю, широкий загал ще не усвідомлював нищівної глибини цієї трагедії. Ті, кого потому назвуть ліквідаторами, без надійних засобів захисту, в умовах інформаційного вакууму, надтяжкою ціною відвертали від України та світу реальну радіаційну загрозу. Платою стали тисячі передчасно згорілих життів, підірване здоров’я, невтамований біль рідних… Чорнобильська зона – це не просто локація географічного обмеження, а й синонім моральної спустошеності.
І тепер, коли в суспільстві відбулись радикальні зміни, гострота проблеми не згасає. Не зітреться вона також в майбутньому, бо наслідки таких глобальних катастроф пожинаються століттями.
Низький уклін самовідданості, мужності, рішучості, професіоналізму людей, які, хай без зброї в руках, але гідно пройшли передову своєї страшної війни, кожною клітинкою тіла, кожним нервом балансуючи там, де в одній точці зійшлися смерть і життя.
Шановні ліквідатори, нехай береже вас доля, здоров’я міцно тримає на хвилі активності, дає відчути яскраві імпульси життя!
Хай всі труднощі і перешкоди не загасять віри в добро, оптимізму, щоб людська шана була моральним оберегом, а суспільство належно цінувало людей, які свого часу стійко витримали незнаний доти виклик долі!
Схилімо в жалобі голови перед світлою пам’яттю тих, кого спалила полинна зірка Чорнобиля, обірвавши мрії, надії, любов…
Не забудемо тяжких уроків минулого і оберігаємо життя як найвищий дар!
Голова районної ради Віктор Юрченко
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
